Reversal order sorted.
Неділя 8 серпня 2010.
Сьогодні нарешті зробив те, заради чого приїхав на цей острів – лежав на свому пляжному полотенці з картою Таїланду на березі океану у містечку Trou aux biches та читав Карла Маркса «Капітал» Том Перший Книга І: Процес виробництва капіталу у перекладі І.І. Степанова-Скворцова, виданий Державним видавництвом (тіпа тоді було шось недержавне) політичної літератури УРСР у 1954. Дуже гарна редакція, зрозуміла мова, дуже добре видана. А то все не було часу ні в Академії, правда тоді у мене і мозгів би не хватило по достоїнству оцінить цей труд, ні тим більше коли почав працювать.
У переривах між Карлом, плавав по океану. Сьогодні, плаваючи дивився на дно, там скрізь корали і багато всіляких різнокольорових рибок. Навіть у своїх goggles, без маски можна було побачити багато. Супер. Треба буде поїхати на snorkeling якось. Короче тема з ниряніїм мені дуже до душі. Тим більше минулих вихідних були в Порт Луїс і натрапили на розпродаж книг на развєс. Так я собі купив 2 кілограми однієї книги “A la decouverte des grandes epaves” – класна книга з фотками про затонувші кораблі та літаки на дні різних океанів та морів. Біля Маврикію також є пару парусників на які треба буде подивиться. Щонайменше у рекламних проспектах для драйверів про це є згадка.
Іще я нарешті пробігся по узбережжю океану. Жир! Плавати, бігати, загорати, читати Карла та слухати Кіно. Очєнь найс уїк-енд. Правда начальнік хотів щоб я на вихідних ще в придачу почитав проспект Прайса по оподаткуванню та про якісь тєлодвіженія по Конвенції про подвійне оподаткування між Маврикієм та Індією. Ну так вихідні ж, йопт. Там була правда зачотна фраза Рональда Рейгана: “Government’s view of the economy could be summed up in a few short phrases: If it moves, tax it. If it keeps moving, regulate it. And if it stops moving, subsidize it.” Да недурний був товаріщ, хоч і актор. Крім фрази про Evil Empire в нього ще було багато цікавих публікацій. Ну актор на то і єсть актор, щоб продуцирувать всякі фрази.
Субота 7 серпня 2010.
Оскільки в пятницу Андрюха вісанул, і повернувся додому досить пізно, то вранці план піднятися іще на одну гору автоматично відпав. Бо треба рано вставать в суботу, іти кудись. Поетому вольовим двіженієм, перевернувся на другий бік і спав далі аж до 11 ранку. Потім замутив собі афігенний сніданок, який був доставлений куда нада на криші, спостерігаючи на культові споруди оточуючих релігій. Класно інколи нічого не робить, а залишиться дома. Постірать рубашки. Позагружать 70 кінофільмів, які давно хотів подивиться, подобавлять музон в свої плей лісти. Іще раз постірать, навести шмон у кімнаті. Чогось у суботу все відмовлялося працювати. Спочатку варив каву, і якось дивно плита самовиключилась. Ну всьо думаю: хана. Потом замочив свою вишиванку, давай полоскать – вода бляха закінчилась. А в мене ж іще стіралка in-progress. Якщо немає води то вона може взлєтєть в воздух і розлетяться мої рубашки по всьому району, включая статуї індійських богів на сусідньому темплі. Я давай в Інтернет. І той сука глючить. Вообщем, я подумав, шото тут не то. Ну а потом згадав шо главне не париться. Пішов до лендлорда. Кажу, так і так. Гітлер капут. А він, ну мабуть газ скінчився, ща провєрім. В натурі газ в балоні закінчився. А воду протягом дня взагалі краще не трогать. Точніше трощать можна. Стірать нільзя. Бо бак після ранку уже пустий, і треба чекати шостої. Короче я вже в деталі не внікав. Головне, що воду з 6-9 зранку та з 6-9 ввечері. Тоді напор нормальний і колонка працює, і є гаряча вода. І то з перебоями, коли якась падлюка, тобто сусіди вмикають кран на свому крилі, тоді вода перестає бути гарячою.
Впридачу до всього я іще поспав удень. Бо якось не дуже виспався цього тижня. Потриндів з сотрудніками колишнього роботодавця. І почав збираться на концерт.
Нас (мене і Якуба) запросила колега з роботи, яка займається CSR в банку. Буде виступати її женіх – лідер однієї локальної групи. Нормальний чувак, і музон у нього зачотний. Пили з ним пару раз півас. Важко знайти іще людину, з якою у мене було б так багато спільного як з ним. Включая улюблену групу RATM, відношення до навколишнього світу, музики. Навіть кінофільми і то однакові. Короче, він хоче на весілля, щоб я йому пригнав німецьку каску. А музон у нього жирний, особливо пісня про АК-47.
Захватив рому, купив коли, зняв бабло з банкомату, купив бріані (арабська страва з курицею, рисом, спеціями) та погнав на автостанцію, де мене чекав Якуб. Сіли в автобус та погнали в Мока, де мав відбутися концерт. Від автостанції пішли пішки, запитуючи перехожих: On cherche Maison Eureka. Ішли ішли. Збились з путі, та і їсти я вже хотів. Сіли на якійсь автобусній зупинці. Там ледь не наступив на здоровенного равлика, який приперся чогось на автобусну зупинку. Хотів його пере двинуть, але він уперся і прилип до асфальту. Ну ладно, думаю поїм, тоді подумаю шо з тобою робити. Бріяні пішло на ура, Green Island з колой, тоже пішов куда нада. Такої заповненої змістом зупинки я ще в житті не бачив. На ній були малюнки і надписи про довкілля та бережне до нього ставлення. Одне із них: Control your desires: save money, time, energy and environment. Щось таке. Інші супер змістовні написи треба зфоткать, настільки круто вони написані. Короче, взяв равлика – виявляється равлик – улітка, чеською буде «шнек». Я тут же згадав що так називались студенти нашого ПТУ 44у Миргороді. Цікаво, через те шо вони такі повільні як улітки? В будь-якому випадку die Schneke auf Deutsch – тоже улітка. Позвонили музиканту він розказав як топать далі і хвилин за 10 ми вже були на місці.
Організація концерту була професійною, все пройшло без сучка і сучок. То єсть харашо. Як потім ми зясували – концерт був присвячений молодій співачці, яка загинула в автокатастрофі завдячуючи п’яному дебілу, який сів за руль. Такий фандрейзер, на якому публіка приємна дуже була. Middle and upper class, ну і представники арт кругів острова Маврикій. Музиканти, художники, рекламісти, ну і звичайно офісний планктон. Музика сподобалась, пиво та комунікації також. Зустівч увака, у якого були майже ідентичні штанці як мої – вєльвєтові полосаті. Я чуть нє афігел. З чуваком познайомила колега з роботи. Я по ходу всім новим знайомим почав пропонувати поучаствовать у свому першому блокбастері – Дуду пил DooDoo people. Вкратце, смисл етого мракобєсія зводиться до наступного. Це фільм жахів. Голландці, які приїздять на острів Маврикій відпочивати, або у свадєбне путешествіє подвєргаються атакам пташок Додо, ними же убієнними три століття тому. І тут Додо востають із мертвих і починають мститися за своїх убієнних предків. Оскільки це фільм жахів з елементами комедії, то тут буде багато крові, відірваних конєчностєй та внутрішніх органів, розвішаних гірляндами по всьому острову, німих сцен ужасу в ісполнєнії голандських турістов – вообщем в лучшем Тарантіновском проявлєнії. Я знайшов уже звукорежисера – чувака, що раніше в БіБіСі працював, дизайнера – кстаті в Казахстані працював пару років і шпиліть по русски немного, саундтреки напише наш музикант + плюс думаю додать пару треків із Бетховена, Моцарта, Мерліна Менсона і Жанни Агузарової. Ну і канешно же The Prodigy VooDoo people (pendulum remix – Doodoo people version). Ну а сценарій як завжди напишу на роботі за пару годин, дивлячись на гори, та прекрасне небо острову Маврікій. Гітаріст одвіз нас додому, сказав, що на саксофоні він научився грать після кларнета за півтора року. Та запросив на концерт наступної суботи. Підем.
Пятниця 6 серпня 2010.
Оскільки в п’ятницю ввечері ми з начальніком затримались обговорюючи плани на наступний місяць, то прийшлось додому валить пішки. Після вечері пора уже було збираться в універ, там проходило мєропріятіє по випуску ілі запуску, Шото в етом родє. Туда впридачу приперлись куча стажорів, точніше стажорок. 2 німки + голладка + 5-10 індусок. Короче німки та голандки – по-перше шо уродіни, по-друге нудні, по-третє пішли вони в пєнь. Вообщем із женщінами мало чого спільного. Індуски тільки приїхали і трималися своєї індускої купи. Шо мені не помішало взять у них бутилку кокаколи для куба лібре та перший урок з санскриту у свому червоно-чорному зошиті, готуючись до двіженія у Flic en Flac. Впридачу бахнув куба лібре як виявилось із племінником посла України в Маврикії. Взяв у нього контакти дядька на случай ядєрной войни та в разі виникнення міжетнічних, релігійно-конфессійних, расових та інших конфліктів ну і так шоб просто потриндіть.
Flic en Flac як завжди відкрив свої обійми. Нарешті попав в клуб. Еті чорниє тєла. Рігітон, раенбі, та тунц тунц тунц. Ну у канешно же комуніцірен. Пообщався із трейдером фьючрсів із сусіднього поверху, пригостив його ромом. Звали його Кришна. Каже нічого спільного з релігією він немає. Цікава тенденція. В Іспанії в літньому університеті у нас був чувак із Іспанії, один з організаторів Хесус Jesus (Have you found Jesus yet? I didn’t know I was supposed to look for him. – Forrest Gump). Так вот Хесус тоже каже. Шо я не очень релігіозний. Точніше вообще не релігіозний. І в Ісуса не вірю ваще. Religion is overrated? But such a counsidence that people bearing the name of Jesus and Chrishna do not have anything to do with their religion. While in fact they meant to be. By their parents.
Взяв контакти іще одного тіпа у якого своя тур фірма. Ну і він вроді толковий. Організований. Після клубу, сидів на березі окену і слухав Цоя Музику волн. Музику ветра.
Немає коментарів:
Дописати коментар