…Він почав із основного. Спалив усі словники і написав свій тлумачний словник. Він переписав абсолютно всі визначення усіх концепцій. Завершивши роботу залишився задоволений, подивився в нікуди та побачив там усе. Він знав, що із власним словником йому буде простіше самому ніж складніше разом з усіма.
Він учився так як ніхто до нього. Він не учив нічого, але запам’ятовував усе. Він здув пил із підвалин знань. Коли він відкрив туди двері, перед ним засвітилося золото накопичених знань людства із самого початку. Він усміхнувся як дитина, та закрив, що відкрити знову.
Він концентрувався під час шуму, та тікав від тиші.
Він знав усі мови на яких говорило коли небудь людство. Точніше він їх не знав, але розумів їх та міг на них вільно говорити.
Його ніколи не лякала пустота перед стрибком. Він уже одного разу там був. В лоні матері. А може і не раз, цього він ще не знав. Скоріш за все він тільки там і був, у пустоті. Пустота це перманентний процес, а не стан. Нічого ніколи немає. Тоді є все. Так він для себе вирішив.
Він почав впевнено сумніватися у базових речах. І переконався в тому, що все що є – то тільки ілюзія. А насправді немає нічого, окрім власної думки. Від цієї думки йому стало моторошно. Тому він її записав, щоб відчути це знову.
Він поливав сухістю, та висушував водою.
Він дотронувся до пустоти, та заповнив тишою музику.
Він ніколи нічого не говорив, але все його прекрасно чули та розуміли.
Він спробував на дотик якість оточуючого світу. Почав із концепції фізичних тіл та їх фізичних властивостей. Дістав фізику 5 класу і прочитав про бетон. Твердий. Потім подивився у свій словник. І пірнув у нього, поплававши вдосталь у бетоні. Винирнув назад, виплюнувши бетонну рибу, що заскочила йому до рота. З бетоном ясно.
Вода. Він знав, що коли пірнуть в воду з одного двох метрів то отримаєш задоволення та насолоду. А коли із літака, то вода перетвориться на бетон і розплющить мізки по всій взльотній полосі. Це знання треба буде забути в самий відповідальний момент. Коли прийде час. Насправді вчити нічого не треба. Навпаки, треба все забувати.
Немає коментарів:
Дописати коментар