Середа, 7 грудня 2011 року о пів на дванадцяту ночі, до здачі екзамену P3 Business analysis залишається 5 днів, а до святкування 75 siebenundfünfzigsten Geburtstag ювілею лишається 16,216 днів sechszehn Tausend zwei hundert und sechszehn Tagen, 389,184 години drei Hundert neunundachtzig Tausend ein Hundert vierundachtzig Stunden, 23,351,040 dreiundzwanzig Million drei Hundert einundfünfzig Tausend vierzig Minuten хвилин та 1,401,062,400 eine Milliarde vier Hundert ein Million zweiundsechzig Tausend vier Hundert Sekunden секунд або приблизно 233,510,400 zwei Hundert dreiunddreizig Million fünf Hundert zehn Tausend vier Hundert вдохів та видихів. Ich werde noch die ganze dreiunddreizig Million fünf Hundert zehn Tausend vier Hundert Mal einzuatmen und auszuatmen. Люблю сука статістіку, особливо німецьку. Далі можна власне і не писати, все і так зрозуміло.
Про диханіє тут: http://www.youtube.com/watch?v=yJvMjuCQATk
Чому власне не одягти шорти та футболку з написом Addicted to music, не вставити музику разом з навушниками у голову через вуха та не піти до океану? По моєму нормальний план містер Фікс.
Сьогодні, місяць повний. Сьогодні ясно майже як у день. Сьогодні нічне небо розсипало гірлянди зірочок в атмосфері південній півкулі. Було добре видно лінію прибою, де острів стає безпечним завдяки кораловому рифу. Лінія прибою була освічена місяцем і море було якесь більш привітне ніж тоді коли немає місяця або пасмурно.
Сьогодні заграв Chris Isaak Wicked Game, а Андрійко впевнено крокував босоніж вздовж берегової лінії. Люблю дотикатися до землі без посередників, без тапочок по піску та по водичці, яка періодично наздоганяє і омиває ступні. Натуральний пілінг пісочком та коралами, масаж внутрішніх органів через пісок та океанську воду, що може бути краще перед сном. Про Wicked Game тут: http://www.youtube.com/watch?v=UAOxCqSxRD0. красівий кліп, шо і казать.
Нормально звучала The Cranberries Animal Instinct. Нагадує про основні і найважливіші речі, та про відносність піраміди Маслоу. Не розумію людей, які відкидають будь-який із інстинктів. Ми такі ж тварини як і інші, інстинкти ті самі. Ми така ж частина природи як і інші. М'ясо треба їсти, бо для чого бокові клики в роті? Для пережовування йогуртів, помідорів та всякої вегетаріанської хєрні? Сумніваюсь. Тарантіно дуже любить убивать в своїх фільмах і чим більше тим краще. Вбивство – це так же прекрасно як і народження. Така ж складова частина життя як і все інше. Людина реалізує охотою, рибалкою та війною. Життя прекрасне. Таке як є. І в усьому має бути Statement of Financial Position. Так само і в людині кількість білого дорівнює кількості чорного – закон єдності і боротьби протилежностей. Людині для цього дана свідомість, щоб балансувати та робити зважений, свідомий вибір. Бо відповідати треба за все що робиш та думаєш. Думки – це такий же акт як і фізичні тєлодвіженія. Навіть більш матеріальні та важливіші – це до теми про наміри. Треба фільтрувать наміри – от як я сьогодні – пішов собі купувати фотоапарат. Підійшов до стенду. Я останнім часом купую як блондинка та як мала дитини обираю все те що виглядає гарно і те що радує око (мабуть тому макдональдо такий популярний серед дітей бо яскравий із своїми корпоративно жовто червоними кольорами підсажує дитячу психіку на мертву неорганічну субстанцію). Обрав фотоапарат. Той шо красівий. Ну щось воно не пішло, то продавець – відповідальний за електроніку довго не підходив, то не міг знайти ключі від стенду, то в фотоапараті батарея розрядилась, і в аналогічному теж саме. Ну думаю, бляха, шо то тут не то. Далі наполягати немає сенсу, мабуть куплю наступного разу. Після того як обрав фотоапарат, до всіх оцих заморочєй, око упало на біноклі. Чомусь захотілось бінокль. Decision making process теж не заставив себе довго ждать вирішив за кілька секунд, який бінокль купувати. Вообщем хотів фотоапарат – купив бінокль. Добре хоч не черепаху, або ще якусь хрєнь. До цього в мазазині купив годинник. Точно таким же чином, вибрав той який мені сподобався, який би гарно виглядав і який би радував око, ну звичайно із необхідним функціоналом – в даному випадку water resistant на глибині морських пучин – буду нирять пригодиться. Сподобалось також що на ньому зображений Голубий Марлін – або риба-меч, на яку на Маврикії влаштовують рибалку – поїду реалізовувати інстинкт убивства в січні, буду ловить рибу-меч (И действительно, этот длинный меч, или копье, очень прочный, острый и круглый в диаметре применяется им при охоте, а так же служит для рассечения воды при передвижении, повышая его скоростные характеристики. Строение тела голубого марлина позволяет ему набирать невероятную скорость в воде, что дает ему возможность охотиться даже на летучих рыб, недоступных для большинства хищников. Удлиненная верхняя челюсть и складывающиеся плавники создают такую гидродинамическую форму тела, которая позволяет ему разгоняться до 100 км/час и выше, что в совокупности с размером и силой голубого марлина, ставят его на самую верхнюю ступень в пищевой цепочке жителей океана. Недаром в определении этой рыбы некоторые народности употребляют слово «король». По внешнему виду, наверное, трудно найти более красивую рыбу. Ярко-синяя или голубая спина, блестящее серебристое брюхо, серповидный хвост и нижние плавники, похожие на самолетные подкрылки – все это создает неповторимый элитарный образ этой скоростной и очень сильной рыбы.). Вообщем, я автоматично стаю фанатом Короля Океану. Годинник обрав, але було два кольори чорний і синій, я не думав взагалі, підійшов до голубоокої гарної перехожої та попросив вибрать. Вона вибрала не те що вона вибрала, а вона вибрала те, що мені треба. Бо все в житті повинно бути плавно як гірська річка, плавно спокійно без прямих кутів.
Ну і головне, що він - годинник зараз гарно і комфортно знаходиться на руці, радує око, та нагадує скільки залишилося вдохів та видихів до 75-ї річниці. Оскільки кинув палити, то їх відразу стало більше та вони стали рідшими – чим рідше дихаєш тим довше живеш. Тому нервувати не треба – все повинно робитися у стані спокою, щоб дихання було нормального темпу. Навіть у спорті, треба постійно та поступово тренуватися, щоб не перенапрягать серце, все треба робити поступово. Все треба робити постійно і поступово. Не спішить. Поспішиш насмішиш. Муж в Тверь жена в дверь – ну не всі звичайно – Марлен Дитріх добре висловилась з цього приводу у своїй пісні Wenn die Soldaten durch die Stadt marschieren. Три Марліни постійно бороздять простори свідомості – Мarylin Manson, Marlene Dietrich та Blue Marlin.
Останнім часом не те що погоджуюсь із покійном Стівом Джобсом You cannot connect the dots looking forward, you can only connect them looking backwards. Сказати, що пов’язую події, людей, вчинки, думки в єдину мозаїку та логічну цепочку власного життя – то нічого не сказати. Останнім часом реально пре згадувати та думати для чого було те та інше. Я вирішив зробити ремікс фрази Стіва Джобса. Я зараз акуратно обираю, що я роблю і для чого. Бо в принципі досвіду уже достатньо, щоб зрозуміти своє призначення і що власне буду робити із тією чи іншою людиною, предметом, досвідом у майбутньому і до чого може те призвести. Я зараз акуратно обираю, про що я думаю і для чого. Бо я ж складаюсь із думки, а все інше похідне.
Про наміри. Ніколи не можна дарувати подарунки, що були куплені для іншої людини. Бо ти не даруєш предмет, а ти даруєш намір. Коли ти даруєш щось, то ти даруєш перш за все увагу. На рівні підсвідомості людина це розуміє. Я наприклад дуже люблю дарувати свята та настрій, шоу та гротеск, подію – бо це завжди творчість з мого боку, яку я так люблю, це завжди креатив, це завжди унікально, це завжди заточено під конкретну специфічну людину. Я не люблю копі пейст особливо по відношенню до людей. Це так дешево – копі пейст до людей – прямо як попса, прямо як макдональдс, прямо як демократія, шо харашо сірій масі, те підійде і тобі. У Андрюхи свій погляд на всі еті піпл хаваєт вєщі по любому вопросу. Мені подарували кілька знакових подарунків: колеги на роботі та друзі подарували мені футболку збірної України, дорогу ручку, німецьку каску та айпод. Не важко здогадатися для чого призначений кожен із цих предметів.
Deep purple Child in time витягнув із цієї землі та запустив десь у космос. У продовження Круиз Иди же с нами. Я думаю по вібраціям та духу океан може слухать тільки класичну музику, хеві метал, рок у широкому розумінні і все. Весь інший музон можна сміливо fff топку.
Я часто також слухаю Intro Круиз – ніколи не думав що буду писати про музику. Але тут особлива справа. Я думаю, що Intro Круиз – це один із найбільш довершених творів. Від Intro ти очікуєш власне вступ – а тут його не має. Тут відразу без вступу. Мені здається що такі мелодії як Intro по вібраціям аналогічні до класичної музики, та є найбільш сприятливими для мозкової діяльності. В Intro немає нічого зайвого. Ні вступу, ні кінця, ні слів. Нічого. Є кульмінація по середині. Intro можна починати слухати з будь-якої секунди. Щось є в цій мелодії дикого первозданного як сама природа. Цікаво як вона створювалась?
Останнім часом все сильніше стає переконання, що єдине з чого складаюсь – це з думки. Більше не має нічого. Точніше є, але то продовження. А не навпаки. Спочатку думка, потім тіло, а не навпаки.
Згадую випадок, точніше їх було більше ніж один. Коли чайник кипить. Ти забуваєш про хваталку і береш рукою за ручку чайника. В процесі ти розумієш, не відчуваєш, а саме розумієш, що ручка гаряча, і має бути гаряча, і відриваєш руку від ручки. Тобто спочатку твоя думка реагує на подразнення, а вже потім тіло. Я думаю схожі практики використовуються йогами, які ходять по вугіллю, пронизують своє тіло всякими гострими штуками. Контроль думки.
Треба берегти здоров’я, щоб рідше дихати, спокійно реагувати на подразнення із зовнішнього світу, насолоджуватися кожним вдихом і видихом, бо пісочний годинник твого життя падає тільки вниз – хоча якщо поміняти установку, то може і западає вверх – як каже Найк Impossible is nothing.
Треба прибрати із свого життя субстанції що хімічним та фізичним шляхом змінюють свідомість та убивають мозок.
Треба фільтрувати власні наміри, думки та емоції – бо саме з них ти і складаєшся. Більше нічого насправді і немає.
Пішов спать.
Все справжнє: і океан, і думки,і король океану, і музика. Круто, реально круто. Прочитала на одному подиху, доречі повільному (вивчаю медитацію). Емоції переповнюють, але мабуть сьогодні нічого путнього не сформулюю, треба переспати зі своїми думками. Я вже в передчутті цієї ночі. Дякую.
ВідповістиВидалити