Про жіночу підлість або Колобок (тоже чиясь творчість)

Якось бабі дід сказав
Я голодний як удав
Хочу їсти, хочу пити
Щось бадяж, бо буду бити
Підірвалась, уїбнулась
Через час несе дідулі
Хавчик прямо у каструлі
Облизався дідуган
Лисий чахлий уїбан
Відкриває казанок-
В казанкові колобок
-Що це бабо за хуйня?
Я не поняв ніхуя!
Кругле, з носом і вухами
З рилом, ротом і баньками
Баба каже:”Це, дідок
Дуже вкусний колобок
Хавай падло, не пізди,
І скоріше спать іди”
Тільки дід хотів вкусить
Чує матом хтось піздить:
-Хулі ти розкрив їбало
Чмо поморщене, худло
Дід усрався з переляку
Вмить закрив свою ротяку
Колобок бігом стрибнув,
І у ліс десь піздонув
Котить лісом круглий хер
Тут виходить дикий звер
Ой, пробачте, я збрехав
Зайчик, йобар, прискакав
Каже:”Падло ти і чмо,
Кругле печене дерьмо,
Зараз я тебе заточу,
Потім сяду і подрочу”
Колобок немов здурів
Каже:”Що ти, охуїв?
Косоокий уїбан
Тупорилий, блядь, баран!”
Заєць зразу замовчав
Яйця в жменю, та й помчав
Покотився в будяки,
Погубивши кізяки
І попіздив наш кругляк
В центр лісу, на п’ятак
Де тусується товарняк
І нема ніде людини
Котить, чує щось рипить
Лізе, кашляє, пердить
Глянув – бешений вовчара
Шкірить зуби – от сучара
Каже: „Йобаний ти в рот
Хлібобулочний урод,
Щас захавю тебе, і мене це не Обе
Колобочок не злякався
Улибнувся, облизався
І почав грузить вовчаку
Тупорилу, бля, сучару
Каже:” Я тебе зарию, в гроб положу і закрию
Поняв сіра ти собака
Геть бо виїбу у сраку!”
Вовк, облізлая собака
Затулив руками сраку
І поплентав десь у ліс
Сіре падло, дикий біс
Далі валить колобок
За ліском уже гайок
У гаю пташки співають
І дерева обсирають
Чує колоб незабаром, потягнуло перегаром
Це здоровий ведмедяра,
нализався як сучара
Каже:”Йди, шарко, сюди,
Бо получиш ти пізди
Хватить круглий тормозить,
Мені треба закусить”
Не пішов би ти у сраку
Косолапийд ебіляка
Отвічає колобок – от’їбись тупий мішок
В мене настрою не має
Я вже вовка загрузив,
Хоч тебе щоб попустив
Міша каже:”Я поняв,я пішов” і уїбав
Дуже добре, йди Мико
Бо піхну кілків в очко
Далі котиться, як м’яч із муки солодкий квач
Бачить – чухає ліса, на лобкові волоса
Колобок розкрив дбало
Щоб було, то щось би встало
Він і справді здивувався
І в мурашник уїбався
А лисиця на весь ліс – гола бацає стріптіз
Возбуждає весь цей ліс-
Псів, котів, тхорів і кіз
І повівся колобок
Очі вивалив- втикнів
Та й до рижої катнув
А вона його дебіла
Ухопила, й замочила
Об’їбала цю хлібину
Рижа, хитра, блядь, скотина
Дуже сумно, я не спорю
Тяжко бути бокопором
Смисл казочки такий:
Чи старий, чи молодий, чи у силі та мужчина
Все одно люба дівчина може башню задурить
Об’їбать і замочить
От такі вони сучари
Ці дівки – хуйові шмари!

п'ятниця, серпня 11, 2006