Інколи нове –це добре забуте старе. Інколи корисно озирнутися назад і подивитись назад. Людина – цікаве створіння, хоче знати, що буде потім. І це правильно. Але я трохи про інше. Цікаво та корисно озирнутися назад для переоцінки. Мовою бухгалтерії:
DR Experience
DR Reflections
CR Revaluation
CR Comprehension
Інколи, важливо переподумати, подумати і переоцінити. Бо, життя зараз швидко пливе. Як каже ВУЗВ: А час минає, ааааа.
Into remains unchanged – бо це змінити неможливо.
Ми з вами мерзли на Вінко в Одеській області в 2004.
Ми разом вірили в ідеали революції і відстоювали їх на Майдані.
Ганяли по вонючих поїздах нашої неньки.
Ми їли і спали 3 на 2, 5 на 8. Але було весело, і ніхто не жалівся.
Ми разом ходили на футбол Україна – Іспанія, вболівали за наших, розмальовані в кольори національної збірної, пили водку перед стадіоном.
Ми вивчали Україну, через конференції, через спілкування з молодими людьми із різних куточків нашої країни, через завалену сміттям, прокурену кімнату LC Тернополя.
Ми відвідали архітектурні прикраси Західної України, милувалися чарівними Карпатами і розбитими вулицями Львова. Ми забирались на руїни замку у Хусті і їхали з циганами по Закарпаттю. І на табуретках в маршрутці до джерела Святої Анни від Почаївської Лаври.
Ми вітали Асель з Днем народження в коридорі біля її роботи навіть за її відсутності. І нам все одно було весело.
Ми подарували Франсуа незабутній день народження. Ми подарували йому весь Київ на кілька годин.
Ми разом дуріли від Скрипки на фестивалі Країна Мрій, валяючись на траві на Співочому Полі.
Ми робили свій позитивний внесок у розвиток у молодь Славути і до бюджету місцевих генделів.
Ми замутили прикольний ЛДС 2004, промотали Прохора, відкрили для себе Тінькофф і поламали апаратуру на базі Берегиня. Антоха, тоді канєшно, був стомленим, бліденьким та худеньким, але радісним тріумфатором.
Ми бігали заради життя 2 рази. Можна, в принципі, і частіше. А можна і не тільки заради життя, а так просто.
Ми тішилися гостинністю за адресами пров. Бехтерівський , вул.Татарська, та вул.Тулузи.
Ми знімали табличку із надписом AIESEC з дверей в Могилянці та АМУ.
Ми збігалися на крик громадянина світу Оксани, коли вона нас відвідувала.
А я ж могу і рубануть.
Ми дивували місцевих міліціянтів, прогулюючись серпантинною колоною з 12 чоловік по головній вулиці Миргорода. А іще ми величезною бригадою рвонули на Псьол. А потім рятувалися від опіків «Спасатєлєм».
Ми кричали на Євро баченні. Так, ми там були. Асель нахоботила. Cенкью Асель.
Казахстан підвищив свою туристичну привабливість, оскільки та є Асель.
Ми майже перемогли Тернопіль в Boat Race на Вінко 2005. Танюша звичайно всіх здивувала. Я думаю шо Тернопіль зфальсифікував змагання. Вони виблювали все перед фіналом з нами. Тактіческі грамотно поступили. Жаль, що так швидко закінчилась для мене party.
Ми летіли 45 хвилин з гори в Карпатах 31 грудня. І по лісу ми тоже на санках нормально політали. Не знаю, як ми там не повбивались. І в сауні зустрічали новий рік. Антоха, блін, де ти нарив такого кумедного капелюха?
Прікольно зависли у Колі на дачі. Поплавали на той берег Десни. Дехто повертався звідти на машині. Давно, не були ми у тебе на дачі, Коля.
Ми гастролювали там де можна і нільзя із своїм ‘If I was not upon the stage’. Класна штука. У всіх нас виявилися неабиякі акторські здібності.
Кому я не подарував трубу, соррі, більше не має. У Олесі зато аж дві. Якшо конєшно іще на Курєньовкі не толкнула. AIESEC Kyiv всєм труба!
Message (зміни виділено червоним для порівняння або для відображення змін в балансі, хто як хоче)
For you are my friends.
For you have impacted my life (and still do!).
For you keep on challenging me and my world view (same as above).
For you are near and far (пройдемся по всьому списку: Оксана – Гонконг, Надя – Бельгія, Асель - Киргизстан, Ігор – Ірландія, Міра – США, Марина – Турція в процесі, Олеся – Англія + в процесі, Коля – Дніпропетровськ, всі інші тут).
For some of you have left and you are far away in distance and in time (same as above, whoever earlier whoever later).
For there will unlikely be the same group of people ever again (поки збираємся, але не так як на фото. Приїздіть частіше!).
For we are close in one city, but we do not have much time to meet (ну да, так і є. Special tribute for the events organized by many of you. Particularly, Дєвіна за гриби, Коля за дачу і суші, всім за AIESEC events such as LDS, LFP, - Anton is the driver in this direction, іще інколи ходим).
For things change. And us as well (too much to disclose. And this is great!).
For we change jobs (всі), places we live (многіє). Religion (Марина).
For you are so different and similar at the same time.
For we accept each other the way we are (в оригінальній версії була помилка).
For you are the best group of individuals rather personalities a person can imagine as friends (still valid).
For so many things happened, so many emotions released that it is too hard to embrace them all (ну да, треба уже музей організувать для всього. Або зняти серіал. Я думаю, по наповненню буде набагато цікавіше і змістовніше за Беверлі Хілз, Район Мелроуз, Секс і місто – та інші серіали. Я думаю, якщо життя кожного з нас зобразити на плівці, а зараз мабуть на цифрі, то вийде дуже гарний фільм. Я дуже радий з того, що в кожного з вас – це дуже гарний, змістовний фільм).
For there will many years will pass (в порівнянні з минулою версією, 976 днів (excel допоміг порахувати – 32.5 місяці – майже 3 роки. Ніби недавно, ніби давно).
For some of us will be creating families within a year (самі знаєте хто уже, хто в процесі. Приємно бачити ваші щасливі обличчя на весільних фотографіях (Асель), приємно бачити ваше прекрасне продовження, яке уже бігає (Лена), приємно бачити таку відвертість у відносинах (Міра), можна продовжувати.
For some of you will remain in distance and might never come back (но мы вас обязательно проведаем, Мира, готовь катер!, правда Антон? Асель – я обов’язково приїду подивиться на твої гори).
For I remember always the most the moments with you (блін, їх стільки було багато, що інколи навіть фотографії не допомагають!).
For this is called happiness we need to appreciate that we have (For this is called happiness we need to appreciate that we have).
.
For all the above is for you (так як і було, без змін).
For you are my friends (так як і було, без змін).
For you are my friends (так як і було, без змін).
For you (так як і було, без змін).
Андрій Сиротенко (так як і було, без змін)
22 липня 2006 р.
24 березня 2009 року.
Немає коментарів:
Дописати коментар